Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від ширини кровоносного русла. Хоч аорта є найширшою судиною, але вона одна в організмі і нею протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком. Тому швидкість тут найбільша. У міру розгалуження артерій їх діаметр стає менший, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій зростає і швидкість руху крові зменшується. Загальна ширина просвіту всіх капілярів у 500-800 разів більша за ширину аорти, отже швидкість кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша порівняно з аортою. Вени у напрямі від капілярів зливаються, їх кількість і загальна площа поперечного перерізу зменшується, а швидкість руху крові порівняно з капілярами зростає. Кровотік окремого органа зумовлений рівнем його обміну. Він забезпечує постачання кисню та поживних речовин, звільнює тканини від кінцевих і деяких проміжних продуктів обміну. У стані спокою скелетні м'язи одержують лише 15-20 % крові з об'єму серцевого виштовху, тоді як печінка, нирки і головний мозок, - більше половини. Кількісне порівняння кровопостачання окремих органів одержують при визначенні кровотоку на 100г маси органа за 1хв. найменший кровотік у шкірі, м’язах, найбільший – ендокринних залозах, нирках, слинних залозах, у міокарді.
