Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
Категорія:
Курсовi, дипломи
Розділ:
Соцiологiя
Формат:
Word
Автор:
Здавали:
2004-01-01
Примітка:
Зміст:
Сутність „Соціально-трудових відносин” визначається поняттям кожного з цих трьох складових термінів:
„Соціальний” (лат) – це суспільний, громадський, що пов’язаний із життям людей у суспільстві, їх відносинами, поведінкою у виробничій і духовній сфері.
„Трудові” – походить від слова „труд”. Трудові відносини – це такі, що складаються в процесі застосування праці.
„Відносини” – це причетність до когось або чогось. Зрозуміло, що кожна конкретна людина, працівник перебуває в різноманітних стосунках з іншими працівниками, а також із засобами виробництва і з усім тим, що оточує кожного працівника у виробничих та інших обставинах. Розрізняють відносини в середині будь-якого трудового колективу – внутрішні і відносини, які є зовнішніми, тобто відносини зчленами інших трудових колективів. Характер таких відносин залежить від кількісного, майнового, вікового, статевого, професійного та освітнього складу працюючих. Адже трудові відносини в невеликому сімейному (селянському) трудовому колективі мають свої особливості порівняно з віносинами працівників у великих за чисельністю трудових колективах сільськогосподарських колективних підприємств, агрофірм, агрокомбінатів, асоціацій, концернів, фірм, спілок, спільних підприємств тощо.
На основі сутності кожного із вказаних термінів можна сформулювати в цілому поняття „Соціально-трудові відносини”. Це відносини між людьми в процесі виробництва продукції, її обміну і розподілу, а також взаємне спілкування працівників, їх взаємний зв’язок в процесі трудової діяльності в інтересах спільного найкращого результату.
Люди ще на ранньому ступені свого розвитку вимушені були вступати між собою в певні зв’язки і відносини, які в процесі спільної трудової діяльності проявляються як суспільні виробничі відносини, тому надають природному процесу праці суспільної форми.
Суб’єктами соціально-трудових відносин є індивідууми і соціальні групи. Для сучасної економіки найбільш важливими суб’єктами відносин є: найманий працівник, роботодавець, обєднання найманих працівників (профспілка), обєднання роботодавців, держава.
Найманий працівник – це особа, яка заключила договір з представником підприємства, організацією чи державою.
Роботодавець – це особа, яка наймає для виконання роботи одного, або декількох працівників.
Профспілки – створюються для захисту економічних інтересів найманих працівників.
Держава – як суб’єкт соціально-трудових відносин виступає в ролі законодавця, захисника прав громадян і організацій, роботодавця, посередника і арбітра при трудових спорах.
