ПАНТЕОН
(греч. храм, присвячений усім богам)
СЛОВНИК АНТИЧНОСТІ. Пер. с ньому.-М.: Прогрес, 1989
ПАНТЕОН (греч. храм, присвячений усім богам), єдине збережене в Римі (висотою 43 м), найбільше античне купольне спорудження. Портик із двосхилим дахом служить проходом у центральну будівлю циліндричної форми, що розчленовано нішами, де ніколи стояли статуї богів. У внутрішнє приміщення світло проникає через отвори в куполі. Пантеон був побудований у 115—125 р. при Адріані на місці аналогічного храму 27 р. до н.е., спорудженого Агриппой (зберігся напис), але в 110 р. знищеного ударом блискавки. З VII в. знаходиться у володінні папи і є християнською церквою (Санта Марія Ротонда). У ній серед інших знаходиться гробниця Рафаеля. На честь Пантеону в 1791 р. классицистическая церква св. Женевьеви, покровительки Парижа, була перейменована у Французький Пантеон (з тих пір — храм пошани). У наслідування Пантеону часто будували подібні храми, наприклад Пантеон у Потсдамі.
