| Зміст: |
СУСПІЛЬНА СФЕРА
Відомий історик комунікацій Ганно Гердт зауважив, що "сучасні соціологи-теоретики від Дж. Деві (John Dewey) до Юргена Хабермаса (Jurgen Habermas) вважають, що потенціал демократії залежить від спроможності суспільства забезпечити участь громадян у політичному житті за допомоги комунікацій" (Hardt, 1992, 218). Зокрема концепція "суспільної сфери" Юргена Хабермаса втілює ідеї суспільства громадян, що, як рівні, мають однаковий доступ до форуму громадського суспільства, який не залежить ні від держави, ні від приватних інтересів (Habermas, 1989). Саме у рамках цього форуму, що називається суспільною сферою, відбуваються раціональні дебати та дискусії, за допомоги яких реалізується участь громадян у політичному житті спільноти. Таким чином, ідея резонуючої суспільної сфери як необхідної риси ліберально-демократичного суспільства пов'язана з поняттями суспільних інтересів, адекватної інформації та свідомої дискусії.
Концепція суспільної сфери є об'єктом різкої критики (Calhoun, 1992). Наприклад, представники деяких наукових шкіл вважають історичну оцінку Хабермасом буржуазної суспільної сфери, що існувала у давні часи, неточними та ідеалізованими. На їхню думку, преса ніколи не була вільною від обмежувального впливу державної цензури та корумпованої практики бізнесу. Інші відзначають відсутність аналізу поділу суспільства на класи та категорії, а також те, що теорія Хабермаса не враховує фундаментальної відмінності між суспільною та приватною сферами, як і можливості існування суспільної сфери, не пов'язаної з літерами і знаками. Крім сумнівної історичної та аналітичної точності, концепція суспільної сфери переоцінює раціональність дій громадян. Але, попри все, ця концепція залишається центральною темою й навіть нормативним ідеалом під час дискусій стосовно ролі ЗМІ як суспільного форуму для раціональної комунікації і демократичних дискусій. Як зазначив Джон Томпсон:
"ідея суспільної сфери і сьогодні зберігає певну цінність як своєрідний критичний орієнтир; вона змушує нас звертати увагу, наприклад, на важливість сфери соціальної комунікації, яку неспроможні цілковито контролювати ні держава, ні великі комерційні організації" (цит. за: K.Thompson, 1997, 37).
Концепція суспільної сфери тим більш важлива для політичних дебатів, оскільки вона є центральною як для практики ведення, так і для наслідків цих дебатів. Вона є теоретичним підгрунтям для визначення форуму дискусій стосовно найкращих способів управління і політики, необхідних для забезпечення демократичних дебатів. І водночас резонуючу суспільну сферу можна розглядати як ідеальний продукт правильної державної політики. Що ще важливіше, як уже зазначалося, концепція суспільної сфери може бути теоретичним орієнтиром, за допомоги якого ми можемо оцінити правильність політики у сфері комунікації, зрозуміти, як вона сприяє залученню громадян до політичного життя, і водночас, оскільки політичні комунікації посідають центральне місце за умов демократії, дає змогу визначити: який спосіб регулювання і політичне середовище необхідні, щоб інформаційні системи могли виконувати свої відповідальні функції найкращим чином.
Таким чином, з концепції суспільної сфери випливають певні нормативні припущення, що стосуються важливості для ліберально-демократичного суспільства засобів масової інформації взагалі і новинних ЗМІ зокрема. На початку нашої монографії ми зазначили, що за умов ліберальної демократії інтереси суспільства відображаються через такі ролі ЗМІ: 1) інформування - забезпечення громадян інформацією, необхідною для ухвалення політичних рішень; 2) забезпечення форуму для публічних дискусій і дебатів з важливих питань; 3) забезпечення засобу для реалізації права особисті на свободу слова |
