strict warning: Declaration of SmartyTemplate::fetch() should be compatible with Smarty::fetch($resource_name, $cache_id = NULL, $compile_id = NULL, $display = false) in /home/referats/public_html/themes/engines/smarty/smartytemplate.php on line 30.
Інформація про файл
Файл:
1906.zip
Тема:
Функціональні основи життєдіяльності організму людини
Категорія:
Реферати
Розділ:
Інше
Формат:
Word
Автор:
Шерстобаєва Анастасія
Здавали:
2004-11-14
Примітка:
Зміст:
Пізнання суті життя – одна з найважливіших проблем і завдань людства. Дати наукове визначення суті життя, вказати принципову різницю між живим і неживим дуже важко.
Сучасне діалектно-матеріалістичне визначення життя таке: життя – це якісно особлива форма існування матерії, вища в порівнянні з фізичною і хімічною формами її існування, яка являє собою біологічну форму руху матерії. Живі тіла на Землі, це відкриті, саморегульовані і самовідтворювані системи, що складаються з білків і нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів тощо. У живих тілах відбуваються не тільки хімічні перетворення і здійснюються складні фізичні процеси. Тут мають місце якісно нові біологічні (обмін речовин, енергії, інформації) та інші (дискретність, структурність і зменшення ентропії) закономірності неживої природи.
Рівень знань кінця ХІХ ст. Дозволяв вважати, що основним субстратом життя є білок. У світлі сучасних уявлень субстратом життя вважають увесь комплекс речовин, які належать до двох класів біополімерів: білків і нуклеїнових кислот. Сьогодні на Землі немає жадної живої системи, яка б не містила в собі сукупності білків і нуклеїнових кислот. Більше того, всі основні процеси, що характеризують життя, пов'язані з комплексними властивостями цих сполук. Встановлено, що субстратом життя є тільки комплекс різноякісних сполук; окрема молекула або навіть група молекул якого-небудь одного типу сполук не може бути носієм життя.
Російський біохімік В. О. Енгельгард (1894-1984) відзначав, що „у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул полягає найбільш глибока, корінна відміна живого від неживого. Тенденцію до упорядкування, до створення порядку із хаосу є не що інше, як протидія зростанню енергії”. Під ентропією розуміють процес розсіювання енергії, який полягає у переході всіх видів енергії у теплову і рівномірному розподілі її між усіма тілами природи. Принципу ентропії підкоряються всі тіла неживої природи.
Життя існує у формі відкритих систем. Живі системи безперервно обмінюються з навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією. Не дивлячись на це, у живих системах на відміну від неживих відбувається вирівнювання енергії. Живі організми, будучи відкритими системами, постійно беруть енергію. З навколишнього середовища, завдяки чому знижують ентропію всередині себе і підвищують її у навколишньому середовищі.
До числа фундаментальних властивостей, сукупність яких характеризує життя, відносяться: самооновлення, яке пов'язане з потоком речовини і енергії; самовідтворення, яке забезпечує наступність між генераціями біологічних систем, що змінюють одна одну; саморегуляція, яка ґрунтується на потоці речовин, енергії та інформації.
Характеризуючи явища життя, Ф. Енгельс у роботі „Діалектика природи” писав: „Життя є спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є постійний обмін речовин із зовнішньою природою, що їх оточує, при чому з припиненням цього обміну речовин припиняється і життя, що
