Добича солі в Донбасі розпочалась в 17 ст. На той час її виварювали на торських соляних озерах. А в 1701 р. на ріці Бахмутці, де відсоток вмісту солі в холодцях був вище. На ці місця стихійно почали переселятися люди. Таким чином на цих землях виникає солепромисел та селище Солеварів, назван по ріці Бахмутом. До самого закриття солепромисла в 1882 р. на всій території Півдня Росії знали сіль під назвою „бухмутка”.
Новий етап в розвідці соляного діла в Донбасі починається з відкриттям великих заносів кам’яної солі в Бахмутській котловині 30 червня 1873 р. ЧП Скороманг – тогонрогський купець 1-ї гільдії, взяв у аренду у міської думи Бахнути землі 5 десятин, строком на 81 рік. На цьому місці був сбудован завод для виробки солі.
