Більш ніж очевидним є те, що навіть на фоні надзвичайно глибокого занепаду соціально-економічного розвитку, який охопив Україну в останні роки, особливо загрозивши стали втрати у сільському господарстві. Вони є настільки великими, що оцінити їх практично неможливо. Справа не лише в тому, що це спричинило незрівнянне з усіма попередніми історичними періодами зниження виробництва продукції сільського господарства. Набагато більшим і складнішим для подолання є втрати, які майже у всій їх повноті належать до не відновлюваних і надовго, навіть назавжди, залишать в історії України надзвичайно прикрі та згубні соціальні, демографічні та психологічні наслідки. Адже безпідставно було б заперечувати вдвічі швидші, порівняно з містами темпи вимирання сільського населення, викликані, в основному, умовами, в яких воно проживає останні 10 років; масовий виїзд хтозна куди, молоді, яка б мала становити соціальну основу села, без надії повернутися назад.
