Напiвкущова рослина родини губоцвiтих. Стебло пряме, розгалужене, до 70 см заввишки. Листки округлi, яйцеподібно-довгастi. Квiтки двостатевi, неправильнi, утворюють несправжнi розсунутi кiльця; чашечка - дзвоникоподібна, з трикутними вiйчастими зубцями; вiночок яскраво-лiловий. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з трьох однонасiнних горiшкоподiбних часток.
Культивують шавлiю як декоративну, ефiроолiйну i лікарську рослину.
Для виготовлення галенових препаратів використовують листя шавлiї, яке збирають у червнi (в перiод бутонiзацiї) та у вереснi.
Листя шавлiї лікарської мiстить ефiрну олiю, дубильнi i мiнеральнi (мікро- та макроелементи) речовини, органiчнi кислоти, флавоноїди, кумарини.
Галеновi препарати шавлії лікарської (настiй, настоянка) мають в'яжучi, гiпоглiкемiчнi, протизапальнi, дезинфiкуючi, вiдхаркувальнi, естрогеннi властивостi. Про шавлію лікарську у стародавніх травниках написано:
Греки шалфею свое - "элелисфакус" - дали названье.
