Однодомне дерево родини березових. Кора гладенька, бiла, при основi стовбура - чорно-сiра. Крона ажурна, з пониклими гiлками. Листки черговi, довгочерешковi, двопилчастi. Квiтки в одностатевих сережках. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - горiшок.
Росте в лiсових районах Карпат, долинах рiчок, утворюючи чистi або змiшанi з iншими породами дерев лiси. Насаджують у парках.
Для лiкарських потреб використовують бруньки, молоде листя, сік берези. Бруньки заготовляють рано навеснi, переважно, у квiтнi, коли вони запашні i клейкі. По сік ідуть у березнi, до розпускання листя.
Бруньки i листя мiстять сапонiни, флавоноїди, каротин, вiтамiни С i РР, ефiрнi олiї, до складу яких входять бетулен, бетулол, бетуленова кислота, нафталiн, дубильнi речовини. Березовий сік мiстить цукор, дубильнi й ароматичнi речовини, сполуки залiза, кальцiю, магнiю, яблучну кислоту.
Галеновi препарати мають жовчогiннi, сечогiннi, протизапальнi, антиатеросклеротичнi, спазмолiтичнi, ранозагоювальні, протигрибковi властивостi.