Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 25—70 см заввишки, з повзшім стеблом. Листки всі прикореневі, довгочерешкові з трійчастою пластинкою обернено-яйцевидних листочків. Квітки білувато-рожеві, зірчасті, в довгастому гро¬ні на безлистому квітконосному стебельці. Цвіте у травні — червні.
Де росте? По всій території УРСР (в Степу — рідко), по низьких берегах рік і озер, по низинних торфових болотах, в канавах, утворюючи часто густі зарості.
Що й коли збирають? Листки, навесні і влітку під час цвітіння, найчастіше в суху сонячну погоду.
Коли застосовують? Для збудження апетиту, поліпшення виділення травних соків і перистальтики шлунково-кишко¬вого тракту, при недостатній кислотності шлункового соку, а також при здутті, жовтяниці, малярії, для збудження функції залоз, заспокоєння нервів і при недокрів'ї. Вжи¬вають у вигляді чаю. На і склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібнених листків, настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці перед їдою при водянці, набряках, недокрів'ї, ревматизмі, 30лотусі. Для збудження апетиту готують чай з суміші трави полину гіркого і листків бобівника (порівну) — беруть 1 чайну ложку на 1 склянку окропу (діють гіркий глікозид меніантин, алкалоїд генціанин, рутин, жирна олія, холін, сапоніни, віск, дубильні, смолисті й інші речовини, в яких е йод). Для заспокоєння нервів з суміші листків бо¬бівника, листків м'яти холодної і кореня валеріани в спів¬відношенні 4:3:3 готують настій — беруть 1 столову лож¬ку на 1 склянку окропу, настоюють півгодини і випивають протягом дня ковтками.
