Червона калина... Скільки тепла, ласки у цих звичних нашому серцю словах. Скільки пісень, легенд присвячено цій скромній рослині. Був звичай над могилою дівчини садити калину як символ чистоти й суму.
Калина має високі декоративні властивості. Навесні вона прикрашається квітами, восени — янтарно-червони¬ми гронами плодів і листям, яке поступово червоніє. Не¬дарма й зараз у багатьох селах і містах можна побачити цю красуню.
Високий гіллястий кущ (2—4 м заввишки) з сірою ко¬рою з родини жимолостевих (Caprifoliaceae). Пагони зеле¬нувато-сірі з супротивними великими (до 5—7 мм) брунь¬ками. Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3—5-лопатева, з серцеподібною основою, зе¬лена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Запашні квітки зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні — дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, ві¬ночок п'ятироздільний.
Плоди — ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5—14 мм завдовжки і 4,5—12 мм завширшки) з твер¬дою кісточкою.
