Шкіра — зовнішній покрив тіла, площа якого в до¬рослої людини становить 1,5—2 м2. Шкіра являє собою величезну рецепторну поверхню, яка забезпечує дотика¬льну, температурну й больову чутливість, перешкоджає проникненню мікробів і отруйних речовин в організм, запобігає механічному пошкодженню тканин і органів, що лежать під нею, виконує функцію регуляції тепла, виді¬ляє шкідливі для організму продукти обміну речовин.
Шкіра складається з двох шарів: надшкір'я, або зовнішнього шару, і власне шкіри — внутрішнього шару (мал. 161). Надшкір'я, або епідерміс, — поверхневий шар шкіри епідермального походження, утворений багатоша¬ровим епітелієм.
Клітини епітелію зовнішнього шару ороговівають, злущуються під впливом зовнішнього середовища й по¬стійно замінюються новими за рахунок клітин глибокого шару, що безперервно розмножуються.
