"Проблеми активізації іноземних інвестицій в Україну"
Категорія:
Курсовi, дипломи
Розділ:
Економiчна теорiя
Формат:
Word
Автор:
Matviychuk Lena
Здавали:
2000-06-27
Примітка:
Київський професійно педагогічний коллежд ім. А. Макаренка
Зміст:
Вступ
В останні роки трансформаційні процеси в економіці України набули певного динамізму на макроекономічному рівні. Болісні, але конче необхідні реформи, що спрямовуються на монетарну стабілізацію економіки шляхом скорочення дефіциту бюджету та придушення подальших ринкових перетворень.
Тисячі соціалістичних підприємств неспроможні працювати в ринкових умовах через невірно прийняті свого часу інвестиційні рішення. На їх підтримку відволікаються значні бюджетні кошти, які могли б бути спрямовані на фінансування соціальної сфери.
Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.
Якими ж пріоритетами в найближчу перспективу повинна керуватися Україна? Світовий та вітчизняний досвід свідчить, що інвестиційні проекти ранжуються від неперспективних (вимушених) до найновіших. Перші не дають ніякої віддачі, а лише підтримують на плаву підприємства, що потребують глибокої санації або взагалі ліквідації; другі потребують набагато більших витрат, але забезпечують швидкий науково-технічний прорив та примноження капіталу, проте мають великий ступінь ризику.
У забезпеченні виходу економіки з кризового стану і стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє науково обгрунтована інвестиційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.
Інвестор завжди стоїть перед проблемою прийняття інвестиційного рішення, адже суб’єкт господарювання відмовляє собі в споживанні духовних благ, але має надію повернути інвестований капітал з певним прибутком, при цьому природньо ризикує.
Інвестиційне рішення має три складові:
- оцінка власного фінансового стану і мотивація доцільності участі в інвестиційному проекті;
- визначення розміру інвестицій і джерел фінансування;
- оцінка майбутніх надходжень від інвестицій.
Життєвий цикл інвестицій тривалий, включає багато стадій, і на кожній стадії необхідно приймати інвестиційні рішення, коригувати шляхом моніторингу процес інвестування, а іноді, в загалі від кон’юнктури ринку, яка змінюється, і призупинення його.
Варто зазначити, що процеси структурного і якісного оновлення товаровиробництва і ринкової інфраструктури відбуваються виключно шляхом і за рахунок інвестування. Чим інтенсивніше воно здійснюється, тим швидше проходить відтворювальний процес, тим активніше відбуваються ефективні ринкові перетворення. І, навпаки, чим менші обсяги і гірша інвестиційна структура, тим більше знижується результативність економічних реформ. Тому помилкою буде розраховувати на те, що в умовах спаду інвестиційної активності відбуватимуться позитивні зрушення.
